Територія сільської ради — 5701 гектар, населення — 1419 чоловік. Драбинівська сільська рада межує з Сухомаячківською, Соколово-Балківською, Крутобалківською, Богданівською, Кустоловською та Нехворощанською сільськими радами. Відстань від Драбинівки до районного центру — ЗО, до обласного — 66 км, до залізничної станції Нові Санжари — 22, до автотраси Полтава — Дніпропетровськ — 6 км. До складу сільської ради входять Драбинівка (колишня назва Лебединівка, 1161 житель), Веселка (колишні назва Воєводівка, Василівна, 33 жителі), Вовківка (151 житель), Довга Пустош (74 жителі). З 1923 року Драбинівська сільська рада входить до складу Новосанжарського району. До кінця 50-х років в її підпорядкуванні було й село Дудкин Гай, потім перейшло до Крутобалківської сільської ради. У різні роки сільську раду очолювали Олексій Васильович Іллінський, Трохим Антонович Нездойминога (загинув на фронті), Ілля Панасович Лебедин, Яким Семенович Яременко, Іван Петрович П'ятенко, Іван Дмитрович Гура, Борис Васильович Нездойминога, Надія Іванівна Лелюх, Микола Володимирович Леонов, Надія Володимирівна Демченко, Любов Миколаївна Цвітченко та інші. Зараз сільським головою працює Геннадій Іванович Безуглий. 

Історія

Першими поселенцями в Драбинівці були запорізькі козаки брати Лебедини. Село мало назву Лебединівка. А як стало Драбинівкою? У місцевого багатія була довга і міцна драбина — єдина на все село. Ділився він нею з односельцями за великий могорич. І от лебединівські парубки вирішили вкрасти ту драбину, сховати в димар хати-пустки. Але як, коли завелика? Та драбина, за переказами, й дала назву селу... Довга Пустош виникла наприкінці XVIII століття, Воєводівка (пізніше — Василівка, у повоєнну пору перейменована на Веселку) і Вовківка виникли в роки столипінської реакції (1906-1910 pp.). Проїздом на Південний фронт в Драбинівці зупинявся полководець Михайло Фрунзе. В 20-ті роки в селі організовано комуну «Бджілка» (перші голови Яким Андрійович Кибкало, Феодосій Феодосійович Саєнко). У 1928 році появився трактор «Фордзон», перший тракторист — Юхим Петрович Гененко. У наступному році створено колгоспи «Радянське село», «XVII партз'їзд», «Боротьба», «Згода», «Червоний пахар» (згодом перейменований на імені Блюхера, потім — імені Кірова). Багато жителів Драбинівської сільської ради стали жертвами голодомору 1932-1933 pp. В сім'ї Івана Онисимовича Погорілого померли п'ятьчоловік, в родині Олексія Артемовича Вовка — шестеро... Голова місцевого колгоспу Степан Якович Яценко організував харчування дітей у школі, працюючих — на робочих місцях, чим застеріг багатьох людей від голодної смерті. Справжньою окрасою села не одне десятиліття була Пантелеймонівська церква, яку закрито у 30-ті роки. Безслідно зникли тоді дорогоцінні книги, церковні документи, ікони. 20 червня 1941 року у школі проведено перший випуск десятикласників. А 22-го почалась війна... 364 жителі сільської ради полягли на фронтах війни. Серед них чотири брати Кибкали — Гнат, Микола, Степан, Іван. Фашисти вивезли на примусові роботи у Німеччину 211 чоловік. За мужність і відвагу, проявлені в боротьбі з ворогом уродженець Драбинівки Володимир Арсенович Дігтярьов посмертно - удостоєний звання Героя Радянського Союзу, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоної Зірки — військовий льотчик, майор здійснив 402 бойових вильоти, загинув у Криму, Його ім'я було присвоєно місцевій школі. Вожак сільської молоді в тридцяті роки Федір Максимович Коба був На сільському святі врожаю фронтовим журналістом, працював власним кореспондентом газети «Комсомольская правда», редактором Українського відділення Всесоюзного радіокомітету, був у штаті редакції газети «Радянська Україна», в повоєнну пору тривалий час очолював редакцію газети «Зоря Полтавщини». Мусій Тихонович Подріз в роки війни був бійцем партизанського загону, нагороджений орденом Слави. Багато них жителів сільської ради мужньо захищали свободу і незалежність Вітчизни. Серед учасників визволення села — Герой радянського Союзу Микола Ілларіонович Колбасов. В різні роки драбинівські колгоспи очолювали Іван Омелянович Кумпан, Порфирій Панасович Швидкий, Федір Дмитрович Куліш, Михайло Тимофійович Куліш, Архип Сімон, Іван Трохимович Іванюк, Надія Іванівна Лелюх, Степан Махтейович Мелешко, Іван Сергійович Бредун (в сімдесяті роки особливо багато зробив для економічного зміцнення гос-подарства, соціального розвитку села), Віктор Михайлович Сімон, Іван Степанович Гак та інші. До речі, тривалий час колгосп імені Кірова спеціалізувався на виробництві свинини, мав великі ферми — маточники і відгодівельники. Помітний вклад у розвиток економіки колгоспу внесли знатна доярка Любов Яківна Лебедин, механізатори Григорій Арсенійович Лелюх, Іван Йосипович Новосьолов, тваринники Галина Петрівна Міщенко, Серафима Самійлівна Царенко, Віра Калениківна Саєнко, спеціалісти Андрій Григорович Співак, Григорій Іванович Материнський. Іван Григорович Горошко, Іван Юхимович Бичко та багато інших. Драбинівські трударі — один з перших сільських механізаторів Степан Маркіянович Співак, Парасковія Федорівна Денисенко відзначені орденами Леніна, багато були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Доброї слави зажили в селі педагоги Іван Степанович Вербицький, Марія Степанівна Пасічна, медик Андрій Петрович Сепітий (нагороджений орденом Леніна), завідуюча дитячим садком, учасниця бойових дій Надія Йосипівна Співак, мати дванадцяти дітей Марія Савівна Височиненко. У1954 році жителі Драбинівки Степан Павлович Рудь, Борис Павлович Рудь, Юрій Михайлович Сімон, Яків Михайлович Сімон, Іван Остапович Лісняк, Григорій Макарович Кунпан. Степан Степанович Фастівець одними з перших у районі поїхали в Казахстан на освоєння цілинних земель. У 1982 році наприкінці грудня в Драбинівку прийшло голубе паливо. З листопада 1991 року розігрується районний кубок з футболу імені Леоніда Мокляка, уродженця Драбинівської сільської ради, який служив у десантних військах і загинув, виконуючи службовий обов'язок. У 1999 році в Драбинівці завдяки інвестору-землякові Юрію Яковичу Лебедину утворено ТОВ «Агрофірма «Чиста криниця». Нині це одне з кращих агроформувань в Україні, воно славиться високими виробничими показниками, справді рекордними врожаями зернових культур, успішним вирішенням соціальних проблем. Драбинівка здавна славиться співучістю, народними талантами. Чудовими виступами радували односельців відомі в районі і за його межами хор сільського будинку культури, жіночі вокальні ансамблі трудових колективів, народні музики (керівник Любов Цвітченко). Добру славу аматорів сцени продовжує дитячий ансамбль «Ластівки», якому у 1999 році присвоєно звання «Зразковий художній колектив», а в 2005-му — звання «народний аматорський колектив» (керівники Олена Біляєва та Людмила Шамрай). Драбинівка по праву пишається багатьма своїми кращими синами й дочками, котрі прославили рідний край, вносять відчутний вклад у спільну справу. Серед них почесне місце займає Юрій Якович Лебедин, колишній викла-дач Харківського державного університету, відомий підприємець, керівник ряду спільних українсько-російських будівельних фірм, засновник товари-ства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "Чиста криниця», відмін-ник освіти України. У 2006 році Юрій Якович обраний головою Новосанжарської районної ради. Виходці з Драбинівки: Іван Никифорович Сидоренко — генеральний директор ТОВ «Севастопольський кораблебудівний завод», Раїса Іванівна Бурда — професор Національного аграрного університету, доктор біологічних наук, Кім Петрович Співак — полковник у відставці, відмінник освіти Таджикистану. Сільгоспугіддя на території сільської ради займають 5407,52 га. ТОВ «Агрофірма «Чиста криниця» орендує 3867,52 га землі. Діють селянські (фермерські) господарства «Калина», "Веселка», «Степове». В Драбинівці є амбулаторія, у Довгій Пустоті - фельдшер-сько-акушерський пункт. У Драбинівці працюють загальноосвітня школа першо-го-третього ступенів, будинок культури і бібліотека, в Довгій Пустоші та Вовківці — сільські клуби. Встановлено пам'ятники С.М.Кірову, полеглим на фронтах односельцям та воїнам-ви-зволителям. Торгівлю здійснюють центральний магазин ТОВ "Агрофірма «Чиста криниця» (європейське обслуговування з допомогою карток споживача) та його філіал у Вовківці, а також торгова точка громхарчу, підприємці. Щопонеділка в центрі Драбинівки проводяться базари. Драбинівка, Вовківка, Довга Пустош майже повністю газифіковані. Село має автобусне сполучення з Полтавою та Новими Санжарами.