4‑го серпня на майданчику зі штучним покриттям пройшов фінал кубку Новосанжарського району з міні-футболу серед ветеранів. Головними дійовими особами фіналу у складі обох команд стали легіонери.

Про те, що «Козубівське» возить на ветеранський чемпіонат та кубок легіонерів високого класу, чудово знають усі суперники команди. Адже й у чемпіонаті, і в кубкові команда не знає поразок (принаймні, не знала до цієї неділі — авт.) саме завдяки яскравій грі варягів із Полтави. Бували матчі, під час яких Новосанжарський район у складі команди представляв один лише воротар Павло Маник, інші гравці були легіонерами. Далеко не всім командам такий розподіл сил подобався, але до часу проти козубівського лома прийому не знаходили. Аж поки за перемогу у кубкові не вирішила всерйоз поборотися команда «Ветеран» із Нехворощі. Тамтешні футбольні функціонери не стали довго думати і також поїхали по легіонерів. Тільки не до Полтави, а у сусідню область, Дніпропетровську. І на гру з командою Кобеляцького району у півфіналі привезли двох футзалістів із Новомосковська. Ті допомогли зробити потрібний результат і таки вивели команду до фіналу.

І ось за десять хвилин до початку фіналу починають з’їжджатися команди. Спочатку «Козубівське». На поле виходять відомі полтавські футболісти: Матала, Устенко, Волошко. Слідом під’їжджають автівки футболістів «Ветерана» з Нехворощі. На газон виходять майстри із Дніпропетровщини. Можливо, не такі відомі у Нових Санжарах, але навряд чи нижчі класом.

— Це буде фінал: Полтава проти Дніпропетровська! — одразу анонсує один із уболівальників.

І не помиляється. У складі «Козубівського» протягом гри на поле виходять лише легіонери. Не останні у районному футболі гравці, такі як Олег Варич, Віталій Степаненко та Олександр Шовкопляс увесь матч проводять на заміні. У нехворощан картина аналогічна. За тим єдиним винятком, що одному «своєму» футболісту «Ветерана» дають пограти разом із легіонерами.

Фінал приїздять і приходять подивитися гравці різних новосанжарських команд, як молодіжних, так і ветеранських. Хтось вважає участь такої кількості легіонерів цілком нормальною: цікавіше буде дивитись футбол. А комусь такий підхід видається не зовсім правильним:

— Грає Нехвороща проти Козубів, а на полі самі чужі. Після футболу ні з ким горілки буде випити! — іронічно зауважує один із ветеранів районного футболу.

Гра одразу починається на високих швидкостях. Легіонери обох команд охоче йдуть у обводку і не соромляться бити суперників по ногах. Проте і в футбол не забувають грати. Перша по-справжньому гостра атака «Ветерана» закінчується голом. Костянтин Білий (легіонер із Новомосковська) відгукується на пас партнера і просто-таки вносить м’яч у ворота — 1:0. За хвилину він уже виступає у ролі асистента і його партнер ударом у дальній кут подвоює рахунок — 2:0. Гравці «Козубівського» заводяться. І досить швидко зусиллями Устенка один м’яч відіграють. А потім і зрівнюють рахунок.

Гра йде на зустрічних курсах. І в середині другого тайму рахунок все ще залишається нічийним — 4:4. Потім стається епізод, який змінює хід гри. Олександр Волошко отримує другу «жовту» картку за вихід на поле п’ятим гравцем і арбітр його вилучає з поля. Футболісти «Козубівського» обурюються і звинувачують суддю в упередженості. У більшості «Ветеран» іде вперед і забиває потрібний гол. А потім, вже в рівних складах, розігрує ще одну гольову атаку, яку влучним ударом завершує інший новомосковський легіонер Олег Покуса. У підсумку саме він ділить звання кращого бомбардира розіграшу кубка з форвардом команди Кобеляцького району Юрієм Няйком: обидва забили в розіграші по 11 голів.

До фінального свистка Устенко встигає заробити і забити штрафний, але «Ветеран» з Нехворощі таки виграє — 6:5. Переможці втішають гравців «Козубівського» і нагадують, що у тих буде можливість взяти реванш у другому колі ветеранського чемпіонату. Уже зараз можна приймати ставки на те, кого з легіонерів привезуть на матч-реванш із Полтави.

«ВЕТЕРАН» (Нехвороща) — ФК «КОЗУБІВСЬКЕ» (Козуби) — 6:5 (Білий-2, Омельчук-2, Покуса-2 — Устенко-4, Марусич)

Автор: Прес-служба районної ради, «ЕХО з регіону» exo.in.ua