Сталося все це з декілька днів тому, коли погода влаштувала справжні випробування. Не забули - дощ періщив із самого ранку, а на дорогах ожеледиця така, що вони - як скло?! «Зранку зателефонувала жителька нашого села Діана Петля. Я дещо здивувалась: тільки вчора була в мене на прийомі, оглянула її, стан нор-мальний, очікуваний термін пологів - десятого лютого. І раптом...» - розповідає досвідчений нехворощанський лікар Лариса Гурська.
На виклик поспішила аку¬шерка Юлія Шийка. Побачив¬ши, в якому стані майбутня породілля, забила тривогу. Попросили сусіда молодого водія, аби негайно відвіз до лікар¬ні. Лариса Петрівна переконалась, що неза-баром почнуться пологи і молоду жінку треба спішно відправляти до пологового відділення районної лікарні. Супроводжували майбутню породіллю лікар і акушерка. їхали машиною «швидкої допомоги». За кермом - досвід¬чений водій Володимир Іопа. А дорога ж... Важко було подолати нехворощанську гору подолали, потихеньку доїхали до Соколової Балки, а далі на асфальтівці така ожеледиця, що більше двадцяти кілометрів на годину не поженеш. Діана стогнала, а коли доїхали до Галущиної Греблі, закричала: «Все, більше не можу терпіти!».
«Довелось зупинятись. Почалися ж по¬логи... Приймали їх ми удвох з Юлією. Все обійшлося. Благо, із собою було все, що необхідне в дорозі на такий випадок. У машині те¬пло... Молоду маму і новонароджене дитя по-везли в лікарню. Там оформили всі документи, оглянули і маму, і малючку, прилаштували їх у пологове відділення. Все обійшлося...» - схоже, що Лариса Гурська вже заспокоїлась, бо розпо¬відала спокійно, без емоцій. Вона - досвідчений лікар: прийом пологів у «польових» умовах для неї не новина. «Народжували і на в'їзді в Не¬хворощу, біля цегельного заводу, і по дорозі з Лівенського та із Соколової Балки. Це вже чет¬вертий, може, навіть п'ятий екстремальний ви¬падок. Так що не звикати», - жартує.
Добре, що все завершилось благополучно. Тільки випадок, про який ми розповіли, не зо¬всім послужить справі пропаганди реформуван¬ня медичної галузі. Стверджують, що карета екс¬треної допомоги має доставити хворого із села в лікарню щонайдовше за двадцять хвилин. На-віть якби не було ожеледиці і автівка з Нехворо¬щі мала ідеальний стан (про це поки що можна тільки мріяти), на дорогу затратили б щонаймен¬ше півгодини. А в таку негоду, яка була 22 січня, добиралися майже годину.
Діана Петля, котра «в польових умовах» вдруге стала матір'ю, вже вдома. Назад доїхали значно швидше... Саме перед випискою породіллі з пологового відділення ми побували в медиків, мали змогу поспілкуватися із заві¬дувачкою Іриною Сичовою. Вона розповіла, що . перед випискою матері й немовляти проведе¬но обстеження житлово-побутових умов сім'ї, вони, м'яко кажучи, не з ідеальних.
Та повернемось до того січневого дня який заслужено назвеш неординарним. Повернемось хоча б тому, Що попереду ще цілий місяць календарної зими. Чи все роблять ш шляховики для того, аби рух на них і в умовах негоди був безпечним? «Стараємось, та не за¬вжди все виходить так, як того хотілося б. Бага¬то чого залежить від фінансування. А нас зараз фінансують на 10 - 15 відсотків до потреби. Проблема із забезпеченням пальним. Щоранку телефонуємо в Полтаву і уточнюємо, чи мож¬на забирати виділені двісті літрів. Це ж тільки уявити - двадцять літрів ми витрачаємо на те, щоб забрати з обласного центру ті два центнери, залишається на дві поїздки в таке віддалене село, якою є, скажімо. Нехвороща» - розповів керівник філії «Новосанжарський райавтодор» Володимир Скубій.
День 22 січня Володимир Михайлович на¬зиває справді унікальним, подібних погодних умов давно не було в наших краях. ДАІ відмі¬нило рейси пасажирського автотранспорту, не доставляли пошту. Хто ж вирушав у дорогу, той явно ризикував. Автодорівці працювали спочатку на відрізку шляху міжнародного зна¬чення Полтава-Олександрія. Вистачало роботи й на дорозі державного значення Решетилівка - Нові Санжари - Нехвороща. Того й наступ¬ного днів посипали спеціальною сумішшю ас¬фальтівки місцевого значення. Досить сказати, що до 22 січня в запасах мали майже 150 тонн суміші, використали її всю. Тепер завезено ще 120 тонн.
Наша розмова з головним дорожником району була тривалою і предметною. Як і з за¬відувачкою пологовим відділенням райлікарні. Тож деталі - в наступному випуску. А сьогод¬ні на завершення: нехай погода нікому більше не влаштовує випробувань - ні породіллям, ні шляховикам та водіям.
Петро Жаботинський Стаття взята з газети "Світлиця"
|