У Новосанжарському районі встановили пам’ятний знак на місці зниклого села.

За вікном автомобіля рясно іде холодний грудневий дощ. Колеса повільно намацують колію на старій ґрунтовій дорозі, що веде понад зораним полем убік від траси. Ми їдемо до Кочубеївки — села, якого вже не існує.
Село це, засноване іще у XVII столітті генеральним писарем Василем Кочубеєм, проіснувало кілька століть. У післявоєнну пору воно нараховувало до 60 дворів та кілька сотень жителів. Деякий час тут був і свій колгосп. Але з примхи радянської влади у 70-их роках минулого століття Кочубеївку була визнано неперспективною. А тому – приреченою на зникнення. Спочатку щезла лінія електромережі, якою ішло до села світло. А далі, спочатку потроху, а потім — масово, місцеві жителі почали виїздити до сусідніх, більш «перспективних», сіл. Хтось осідав у Довгій Пустоші, хтось – у Галущиній Греблі, хтось подався у більш ... Читати далі »