У самому центрі Лубен під час святкування Дня міста гучно сварилися чоловік з дружиною. Руслан, що проходив поруч, мимохідь став свідком сімейних чвар. Встрявши у конфлікт, чоловік намагався примирити подружжя, від чого поплатився власним життям… О 19:30 у черговій частині Лубенського міськвідділу пролунав дзвінок. Стривожений громадянин заявив черговому, що по вулиці Червоноармійській в Лубнах поблизу пам’ятника Чапаєву ножем убито людину. При виїзді на місце пригоди правоохоронці побачили чоловіка, що лежав на землі, без ознак життя. На той момент зловмисник утік, але люди змогли детально описати його прикмети (убивця мав яскраво виражений дефект на обличчі - пошкоджене ліве око). Ігор Мрачко, начальник Лубенського МВ ГУМВС України в Полтавській області говорить, що вже через декілька годин оперативники встановили особу злочинця. “Для затримання зловмисника був задіяний весь особовий склад міськвідділу. Відстежуючи злочинця, правоохоронцями були перекриті всі виїзди з міста, у тому числі залізничні та автобусні вокзали, виставлені пости на дорогах. Ретельно відпрацьовувалися села, покинуті будинки, лісові масиви. Паралельно з цим було встановлено коло знайомих, друзів, родичів убивці. Організовувалися засади у місцях, де б він міг з’явитися”, - розповів Ігор Миколайович.
Всього ж на пошуки злочинця правоохоронцям знадобилося дві доби. Уже на ранок третього дня останнього було затримано оперативниками, коли той пересувався пішки по автотрасі “Київ-Харків”.
“Ця людина була справжнім захисником жінок”
У той вечір Руслан разом з друзями відпочивав у місті. Ніщо не віщало біди. Вирішивши з друзями попити кави, чоловік вийшов з автомобіля та подався до одного з магазинів, аби купити гарячого напою. Друзі залишилися чекати в автівці. Поблизу кіоску Руслан став свідком того, як чоловік піддає насильству свою дружину - ображає її та б’є. Люди навкруги не звертали на сімейну пару жодної уваги. Але це не стосувалося Руслана, який не міг байдуже пройти повз сварку.
“Та не сваріться ви! Таке свято у місті, всі гуляють, а ви надумали стосунки виясняти! Давайте я вам кави куплю, сядьте й поговоріть спокійно!” – умовляв парочку Руслан. Розлюченому чоловікові таке втручання у сімейну «ідилію» не сподобалося, і його стусани перейшли з дружини на Руслана. Останній же відбивався від чолов’яги як міг, аж поки, у якусь мить, не відчув у своєму серці гостре лезо ножа…
Лише один удар ножем у серце Руслана зіграв свою фатальну роль… Чоловік помер на місці…
Убивця миттю зникає у нічну темінь вулиць. Друзі Руслана, що були в машині, починають бігти за чолов’ягою. Один із товаришів таки наздоганяє зловмисника і намагається його ухватити за рукав, але, почувши від нього слова “не біжи за мною, бо ляжеш поряд з ним”, відпускає його.
“За що сидів раніше – не пам’ятаю…”
Сорокарічний Іван (ім’я змінено) вже не одноразово мав проблеми із законом. Останній же раз відсидів за зґвалтування, та про це він розповідає, немов про незначну подію у своєму житті… Подію, яка не запам’яталася… Маючи хворе ліве око, він з дитинства отримує пенсію по інвалідності. Офіційно ніде не працює, але береться за незначні заробітки у місті. Проживши разом солідний термін зі своєю супутницею, дітей так і не мали, а отже жили, як то кажуть, для себе.
У той вечір день міста святкували не разом. Дружина подалася до подружки, а Іван чекав її вдома. Коли терпець урвався, пішов розшукувати її у центр. Зустрівши кохану напідпитку у місті, Іван розлютився і почав сваритися. Після того, як у сімейну сварку втрутився Руслан, обурений чолов’яга вже не міг зупинити своєї люті та дістав ножа. Що було потім Іван згадує не охоче, та й розповідь його аж ніяк не збігається з версією свідків. Єдине, про що шкодує зловмисник так це те, що не пішов вчасно з жінкою додому. “Не хотів убивати. Так вийшло…”
Наразі, Іван затриманий. Проти нього порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). За такий злочин закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15-ти років. Кінцевий же вирок по справі злочинцю винесе суд.
Сьогодні на місці трагедії на тій самій вулиці Червоноармійській біля берези друзі та рідні вшанували пам'ять померлого Руслана невеличким вінком. Поряд стоїть пляшка пива, налиті сто грам, цигарки та запальничка. А ще фотокартка Руслана, на якій він посміхається…
Руслан пішов з життя на тридцять третьому році… По собі залишив двоє дітей 12-ти та 14-років. На даний час його дружина залишилася вдовою, носячи під серцем ще ненароджене життя…
|
